Назва книги (оповідання, повісті) - один із найважливіших її елементів, адже, як то кажуть, "зустрічають по одежині, а проводжають вже за розумом". Так і читач, в першу чергу, дивиться на обкладинку, читає назву, а вже потім, якщо вони його зацікавили, заглядає у текст. Спеціально для КЛУФу Новицька Ія проаналізувала, як називають книжки українські фантасти. У чому різниця в назвах книг, які пишуть автори чоловіки, жінки, соавтори, а також що приховують ті або інші особливості книжкових назв. Отже, до вашої уваги стаття: "Як ти книгу назвеш, так вона і продаватиметься".

Хоча і з запізненням, але підсумки цьогорічного ВОЛФкону варто було б підсумувати. Як то кажуть: "краще пізніше ніж ніколи". Тим паче, що цей ВОЛФкон був у певній мірі знаковим як для української фантастики в цілому, так і для україномовної - зокрема, адже під час його проведення підбивались підсумки першої Національної премії України з фантастики. Утім, окрм цієї, безсумнівно, важливої події, під час зустрічі озвучувались цікаві доповіді-розвідки з фантастики, які можуть допомогти як читичу, так і письменнику, подивитись на неї із іншого боку. Власне на них і зосередив свою увагу Віталій Кривоніс, який не тільки відвідав ВОЛФкон, але і залишив про нього свої нотатки, переклад яких української мовою він люб'язно дозволив нам опублікувати на сайті. Ознайомитись із ними можна ТУТ. 

Останнім часом все частіше чути про таке явище, як жіноча проза та фантастика зокрема. Створюються окремі творчі спілки та збірки, існують спроби визначити специфічні особливості цього явища. Але, тим не менш, залишається багато питань, відповіді на які звучать незавжди. У тому, що таке жіноча фантастика, якими є її риси, хто читає жінок-фантастів, а також чи потрібна вона взагалі, спеціально для Клубу любителів україномовної фантастика розбиралась Новицька Ія у статті "Жіноча фантастика: між очікуванням і реальністю".

Святослав Чирук

Як зробити ведмежу послугу українській фантастиці?

Презентація українського перекладу книги «Гра Ендера» у Дніпропетровську, нажаль, не відбулась. Офіційна версія – через раптову хворобу перекладача Валерія Верховського. Неофіційна – мені здається, що пан Валерій просто на це забив.

Коли пан Валерій робив переклад книги, він запевняв, що це робиться «заради україномовної фантастики, для того, щоби її популяризувати. Зробити її комерційною. Якщо не вдається зробити це за допомогою українського продукту, що ж, тоді будемо займатися перекладною». З цією метою він переконав київське видавництво «Брайт-букс» опублікувати книгу Орсона Скотта Карда «Гра Ендера». Публікація відбулась. Це, звичайно, добре. Прикро, що книга виявилася прив’язаною до фільму, що провалився в прокаті (при бюджеті 110 млн. дол. зібрав 56 млн.), але це незалежні від видавця і перекладача обставини. Нажаль, були і залежні. Тобто перекладач зробив все від нього залежне, щоби зіпсувати справу.

Домовленість про презентацію у Дніпропетровську була ще місяць тому. Єдине що вимагалося від перекладача – визначитися із датою та часом. Він зробив це в останній тиждень після дзвінка-нагадування. Почалась робота.

Для організації презентації було залучено багато різних людей, які зовсім не зобов’язані були щось робити, але робили на чистому ентузіазмі. Про презентацію повідомляли своїх знайомих, друкували власними зусиллями афіші, просили дозволу на їх розміщення у різних організаціях. «Чорною ящіркою» та КЛУФом були розміщені оголошення у газеті «Експедиція ХХІ», сайті «Книгоман», «Gorod.dp.ua». Була думка запросити представників інформагенцій, але щось підказало притримати коней. Мабуть, недаремно.

У п’ятницю вранці 15 листопада (у день презентації) Валерій Верховський повідомив «Чорну ящірку» про відміну презентації. Координатора КЛУФ Валерій вирішив не повідомляти (я про це дізнався тільки ввечері, перед самою презентацією, подзвонивши йому сам). Валерій ще наївно сподівався влаштувати презентацію наступного тижня (sic!).

Отже, які наслідки? Люди розчаровані, їм довелось міняти плани на вечір (єдине добре так це те, що піар-кампанія ще не встигла набрати обертів через те що дата презентації була визначена запізно). Організації, які погодились допомогти, розчаровані. Засоби масової інформації і організації, що розмістили оголошення, виявилися «обманщиками» самі про це не відаючи. «Гру Ендера» в українському перекладі у Дніпропетровську тепер навряд чи хтось купить. Через це постраждає видавець, який сподівався на цьому заробити і який вклав у її видання власні кошти. А оскільки це у нього був перший такий досвід із україномовною фантастикою, другого, можливо, вже не буде.

Таке тотальне, невиправне розгільдяйство впритул сусідствує із диверсією. Звичайно, інтелігенції властива деяка неорганізованість, але це просто верхня межа безвідповідальності.

Просимо вибачення у всіх хто хотів прийти на презентацію, а також тих, хто допомагав в її організації.

P.S. Прикметно, що ще одна запланована презентація «Гри Ендера» у Херсоні також не відбулась. Цікаво, чому?

15-го листопада, у книжковій галереї "Чорна ящірка", у Дніпропетровську відбудеться презентація українського перекладу фантастичного роману Орсона Скотта Карда "Гра Ендера". Книга вийшла у київському видавництві "Брайт-букс". В рамках презентації відбудеться зустріч із перекладачем книги. Чекаємо всіх охочих у п'ятницю 15-го листопада в галереї "Чорна ящірка" вул. Червона площа, 3, м. Дніпропетровськ на 17.00, вхід вільний.

Національна премія України з фантастики відбулась. Настав час озирнутися та підбити підсумки. Можно багато сперичатися про те чи достойно були отримані нагороди, чи правильно було організовано голосування. Мабуть, без таких розмов не обходиться жодної премії, оскільки у кожного мається своя власна точка зору та уподобання, до того ж завжди важко обирати достойніших із достойних. Наша ціль інакша. Ми вирішили подивитись на те, яке значення має запровадження такої премії для україномовної фантастики, зрозуміти, що можна змінити, для того, щоби покращити те, що ми отримали. Черговий раз подивитися у майбутнє. Саме про це ми і вирішили поговорити із керівником номінаційної комісії премії Юрієм Шевела. Із текстом можна ознайомитися тут.

Нове число журналу "ШО" присвячено цілком фантастичній темі, а саме - чужим. Звичайно, формат видання і широка трактовка теми не змогла утримати редакторів та авторів у жорстких фантастичних рамках (в які вони не люблять себе ставити), утім кілька статей варті уваги любителів фантастики. Серед них російськомовна стаття "Как в кино. Шесть главних сценариев межпланетных контактов". Назва, власне розкриває суть статті, яка присвячена сценаріям контактів із чужинцями у кінематографі. (Список навряд можна назвати повним, утім чом би й ні?) Не інакше як фентезі-фарсом можна назвати статтю "Сильные звуком". Утім, найбільш цікавим для любителів фантастики можна назвати ексклюзивне інтерв'ю з режисером B-movies Роджером Корманом "Веселий Роджер магазинчику жахів" (українською). Окремо слід відзначити чудові ілюстрації Андрія Єрмоленко та Макса Богдановського. Про належність до фантастики інших матеріалів можна судити із великою натяжкою. Хіба що заради приколу, як це і зробили редактори журналу.