Статті‎ > ‎

Комікси плюс. Враження з Київ Комік Кону - 2016



Святослав Чирук, Ія Новицька


Комікси плюс +

Враження з Київ Комік Кону - 2016


14-15 травня в Українському домі пройшов наймасштабніший у країні фестиваль масової культури «Київ Комік Кон», який без сумніву можна назвати фантастичною подією року. Косплеєри, гіки та фени почали з’їжджатися чи не з самого рання, попри дощ біля входу зібралися кілька тисяч осіб. А подивитися справді було на що. Окрім традиційного для «Комік Кону» косплей дефіле у приміщенні діяло цілих 6 майданчиків, де одночасно проводилися презентації, майстер класи, зустрічі з письменниками, перекладачами, авторами коміксів тощо. Лекційна частина поєднувалась із ігровою: бажаючі могли спробувати свої сили у культових комп’ютерних іграх, настолках та навіть олдскульних приставках. Між геймерами проводили чемпіонати з цікавими та коштовними призами.

Атмосфера була по-справжньому святкова і казкова, адже гості фестивалю розуміли один одного без зайвих слів: коли у кінозалі з задніх рядів хтось крикнув: «Валар Моргуліс» - весь зал хором відповів: «Валар Дохаеріс». Коли ведучий запитав про проблеми доступу до Джойказіно – всі дружньо зареготали. Родзинкою цьогорічного Комік Кону став допрем’єрний показ фільму «Люди Ікс: Апокаліпсис». Але про все по порядку.


Для анімешників на "Київ Комік Кон" було справжнє свято: тут і величезний вибір стаффа, і широченний вибір манги на всі смаки, і майстер класи з малювання, і особлива номінація «аніме» у косплей дефіле (слід зазначити, що у ці самі дні на Львівщині проходив найбільший в Україні Анікон), і, звичайно ж, вечірній показ улюблених мультфільмів у кінозалі. Від запропонованого розмаїття подій та сувенірів просто розбігалися очі.


На любителів коміксів чекали переклади всесвітньо відомих коміксів (на жаль, переважно - російською) та ціла зала (!) українських коміксів.

Редактор тексту коміксу "Даогопак" Олег Колов допоміг нам знайти його на обкладинці другого тому графічного роману. Аж ось, здається, промайнув і художник - Олексій Чебикін в образі Люка Скайуокера з R2-D2 за плечима.


Були і конкурси з малювання. Особливо вразило велике панно на стіні в головній залі, яке розмальовували одразу троє митців (в ході змагання, але їхня робота була гармонійно поєднана, навіть і не подумаєш, що різні люди малювали). Інші митці працювали із сучасними графічними планшетами, копіками (маркерами, що створюють ефект акварельної фарби), тобто малював багато хто і багато де.


Трохи про події літературні. Чергова презентація українського перекладу "Відьмака" пройшла успішно. Було досить багатолюдно. Презентація відбулась у головній залі, так що виглядало це дійство доволі пафосно. Олег Силин та Володимир Арєнєв розповіли про принади українського перекладу. Зокрема - акцентували увагу на тому, що українське видання вийшло із коментарями, на відміну від багатьох іншомовних. Коментарі допомагають читачам глибше зануритися у світ "Відьмака" та краще зрозуміти задуми автора і відсилки до інших творів та легенд.


На "Комік Кон" завітала і відома письменниця Наталя Щерба. Поспілкуватися з нею прийшла ціла купа читачів. Молодь питала про улюблених героїв та творчі плани письменниці. Особливо запам’яталося, як пані Наталя поділилася кумедною ситуацією зі свого життя. Вона вбралась як один із персонажів її книги. А тут - журналісти і нума брати в неї інтерв'ю як у косплейєра. Питання: "Скажіть, а кого ви зображаєте?". Відповідь: "Персонажа книги Наталії Щерби". Питання: "Скажіть, а як вас звуть?". Відповідь: "Наталія...", а прізвище вирішила не називати. Отакі бувають історії. Схожа історія була і на Арсеналі, коли у перекладачів Г. Ф. Лавкрафта брали інтерв'ю як у простих. То не постановка, журналісти просто не розібралися.


Кілька фантастичних заходів на "Київ Комік Кон" проводила відома білоруська письменниця-фантаст - Ольга Громико (авторка циклів «Професія «Відьма»», «Космоолухи» та ін.) разом із Олександрою Рудою. Вони стали спеціально запрошеними гостями.

 Ми побували на лекції "Суворі будні професійного письменника: як бути і як не бути?". Розповідали цікаво, невимушено, з гумором, але розмова була про серйозні речі та насичена фактами. Ольга Громико виступала в ролі маститого письменника, а Олександра Руда - письменника-початківця. Письменнико-початківець начебто ділився своїми фантазіями, а Ольга Громико намагалася їх розвіяти, використовуючи факти.

Зокрема, автори лекції проаналізували російський ринок фантастики за останні роки, порівнювали свої дані із даними Г. Л. Олді кількарічної давності. Відстоювали свій жанр - зазначали, що у більшості піджанрів фантастики останнім часом простежується спад, тоді як романтична фантастика продовжує зберігати позиції. Також розповідали про гонорари, особливості спілкування із видавцями та читачами. Зокрема, згадували про цікавий випадок як один читач, який завантажував книги із інтернету хотів, заплатити пані Ользі за «спірачені» тексти, бо інакше "йому потім незручно критикувати" тощо.

В цілому зазначали, що в останні роки частка придбаних електронних книг порівняно із вкраденими трохи зросла (з 1,5 % до 5 % чи навіть 10 %), що, втім, не сильно рятує ситуацію. Поділились своїми спостереженнями щодо оцінки і самооцінки автора. Так, на думку О. Громико, самооцінка автора падає тим швидше, чим автора критикують. Тому є дуже високий шанс того, що досить непоганого автора «зашпиняють», що нерідко трапляється. Всієї лекції переповідати не будемо, а просто ще раз зазначимо, що було інформативно, а з тим, погоджуватись чи не погоджуватись із висновками, кожному віршувати самостійно.

Цікавий момент - на презентації Ольга Громико була у такий-собі веселенькій футболці, добре відомій тим, хто читав її останній роман – «Космотехнолухи». Саме така футболка була улюбленою у головного героя роману – кіборга Ланса. До речі, дизайн футболки розроблювався художницею, з якою постійно співпрацює Ольга, – Biorn Art спеціально для презентації у Мінську, де схожа футболка була продана з аукціону за 2 млн. білоруських рублів.

На лекцію у залі «Темної сторони» до Ольги та Олександри завітало близько 150 чоловік. Ну, а черга за автографами була майже така, як на вході до «Київ Комік Кон».


Презентації фільмів та ексклюзивних кадрів задали "Київ Комік Кон" рівняння на Комік Кон у Сан-Дієго. Окрім допрем’єрного показу «Людей Ікс. Апокаліпсис» на фестивалі можна було подивитися ексклюзивні уривки з «Аліси у задзеркаллі», поспілкуватися з командою перекладачів екаранізації культового «Варкрафту», а також послухати про нові анімаційні проекти українського виробництва та сучасні технології, які в них використовуються.

Особливо приємно, що була презентація українського фентезі-фільму "Сторожова застава" за однойменним романом українського письменника Володимира Рутківського (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012 р.). Обрано вірну стежку.

Презентація була цікава. Показали трейлер, невеличку постановку, розповіли про те, як проходили зйомки. Запевнили, що ситуація із бюджетом фільму стабільна, проект не застопориться, а вийде в строк. Обіцяли комп'ютерну графіку - повністю намальованих персонажів, розповідали про те, що багато чого вдалось досягти завдячуючи тому, що над фільмом працює команда затятих ентузіастів. Актор Олег Волощенко (Ілля Муромець) похизувався справжньою пряжкою ХІІІ ст. на обладунках та порівняв свого персонажа із Тором. Автор костюмів розповіла чим вона надихалася. Цікаве питання пролунало із зали. У авторів проекту хотіли дізнатися, чи планують вони запустити тематичну гру на Android, і з відповіді було зрозуміло, що все можливо. Загалом, жвава презентація. Трейлер також не підкачав. Є сподівання, що отримаємо якісне українське фентезі-кіно, щоправда, розраховане більше на дитячу аудиторію.

Чекаємо на прем’єру 22 грудня.


А от на презентації українського дубляжу "Warcraft. Початок" була невеличка затримка. Команда дубляжу думала, що презентація проходитиме у дещо іншому форматі, але всі швидко порозумілися. Глядачі ставили питання - актори відповідали.

Багато чого дізналися про переклад і дубляж. Виявляється, у акторів, які роблять дубляж також є режисер (у даному разі - Ольга Фокіна на спільному фото в центрі). Вона розповідає акторам, якими мають бути характери їх персонажів, підправляє їх, коли чує не ті інтонації. Актори зізнаються, що це складна робота, бо кожний актор по-своєму бачить персонажа, але ті, хто робить дубляж, сильно прив'язані до оригіналу. Вони мають відчути і зрозуміти актора, який грає в оригіналі, щоби не забивати це своїм баченням. Перекладача (Олег Пашин, у білій сорочці) питали про те, як він перекладав власні назви, чи звертався за порадами до геймерів. На що Олег відповів, що він також любить Warcraft і в принципі, знайомий з його світом, а коли чого не знав - шукав на відповідних форумах. Режисер, Ольга Фокіна зізналася, що раніше ніколи не цікавилась Warcraft-ом. "Ну, звісно, я знала про нього. Моя донька грає у цю гру. Але мене це не цікавило". Потім пані Ользі запропонували взяти участь у цьому проекті, і вона зізналась: "Я подивилась, і вирішила, що це може бути цікавим" (отут зала вибухнула реготом. "Може бути цікаво?!" - засміялись фанати. - "Та звісно, що це - цікаво!"). "Тепер я думаю, що може і я гратиму у цю гру", - додала пані Ольга.

Деякі фанати знали, що Дмитро Гаврилов (у бейсболці) озвучував Дедпула, тож почали допитуватися в нього сказати щось його голосом. Відкрутитися Дмитру не вдалось (хоча намагався) і в мікрофон гучно і трохи верескливо пролунала "Грьобана срака!". А той хлопець, що високо тягне руку, має професійний інтерес. Він озвучував аудіокнигу (!) українською, і хотів дізнатися, як у дубляжі робили різноманітні звуки (голоси деяких героїв), голосом чи комп'ютерною модуляцією? Виявилось, що комп'ютером, аби не відступати від оригінала. Загалом, обстановка була дружньою і невимушеною.


Та все-таки головний тон на "Київ Комік Кон" як не крути, задавали косплейєри. Їх було багато, вони були експресивні і привертали до себе більше за все уваги. З ними фотографувалися, їх знімали, у них брали інтерв'ю. Дехто втомився від надмірної уваги, а отже на косплей-дефіле прийшли не всі учасники. Тим не менше, було весело. Дивитися на героїв зібралося багато людей, номери були пристойні. До-речі, хто не засоромився, зробив гарний костюм і добре спланував свій виступ - не прогадав. Були дуже круті призи. Взагалі було весело. Дивимось фотозвіт. Раптом себе хтось упізнає?


Таким був другий за рахунком «Київ Комік Кон». Видно, що організатори старалися, адже різноманіття подій на фестивалі було широченним: кожен міг знайти для себе щось цікаве. Та й глядачі засвідчили свій інтерес до заходу: кількість бажаючих потрапити всередину Українського дому зашкалювала. А отже, масова культура в Україні потроху знаходить свою нішу, і в нас зароджується справжній гік-рух. Тож побажаємо організаторам сил і натхнення для нових фестивалів. І до зустрічі на «Київ Комік Кон»!